29 березня виповнюється 145 років з дня народження поетеси з лагідним псевдонімом Марійка Підгірянка, яка вплела свою гірську квітку поезії у розмаїтий веселковий поетичний вінок України.
Марійка Підгірянка- українська поетеса(справжнє ім’я - Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська; /29 березня 1881- 20 травня 1963 /народилась в селі Білі Ослави на Івано-Франківщині, похована у Львові на Личаківському цвинтарі).
Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років вона пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.
Більшість творів Марія Омелянівна написала для дітей і про дітей. У них вона «вкладала всю свою душу» і читаючи їх ніби відчуваєш це тепло. Адже у своїх творах Марійка Підгірянка вчить дітей любити і поважати старших, а особливо маму та допомагати їй у всьому. Крім любові до родини, до рідної оселі, поетеса вчила любити, шанувати і дорожити ще одною матір’ю – Україною. А основними мотивами віршів Підгірянки є сподівання та мрії про краще майбутнє свого народу.
Для того, щоб діти ще більше могли дізнатися про творчість поетеси у бібліотеці с. Ясень організовано викладку літератури «Співачка гуцульського краю».
Немає коментарів:
Дописати коментар