Книжки і кава-чудова пара.

   Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. В бібліотеці села Небилів відбулися бібліотечні посиденьки «Книжка й кава – чудова пара». Є багато див на землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип освітлює шлях людині книга. Бібліотека... Стародавня і вічна скарбниця людського розуму. Ми зацікавлюємося і вчимося в бібліотеках. Тут відбувається таїна знайомства з першою казкою, тут зустрічаються покоління, народжуються вчені, поети, тут дістають перлини невичерпних знань тисячолітньої давнини. Заходячи в бібліотеку, ви потрапляєте до храму збереженого часу, нехай і не найпередовішого, але найсучаснішого мислення, найсучаснішої літератури і ніби стаєте його часткою. 

Тож  щиро вітаємо Вас, дорогі друзі, колеги, з професійним святом. Бажаємо творчості і натхнення, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам.

 Детальніше: http://nebylivlib.blogspot.com/2025/09/30.html

29 вересня 2025р. -180 річниця з дня уродин Івана Карпенка-Карого

 29 вересня виповнюється 180 років від дня народження Івана Карпенка-Карого (Івана Карповича Тобілевича) – драматурга, актора, режисера, театрального діяча, одного з основоположників нового українського театру. Народився Іван Карпович Тобілевич на Херсонщині,  навчався в училищі, працював службовцем повітового суду, а після переїзду до Єлисаветграда (сучасного Кіровограда) - столоначальником поліцейського управління. Там брав участь у аматорських виставах, публікував літературно-критичні статті, був членом нелегального народовольського гуртка. За неблагонадійність був звільнений з посади і заарештований. У засланні написав першу драму «Чабан» («Бурлака»), п'єси «Бондарівна», « Наймичка", «Безталанна».

 З нагоди ювілею драматурга  в Перегінській центральній міській бібліотеці  організовано книжкову виставку-портрет «Карпенко Карий  - драматург, актор, особистість», яка розкриває його безцінну творчу спадщину.

 Детальніше: https://pereginsklib.blogspot.com/2025/09/180.html

 

Трагедія "Бабинаого Яру"

  Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Звісно-це трагедія України-окупаційна влада розстріляла українське населення, що б очистити від них місто. За два дні 29-30 вересня 1941 року розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв за час окупації сягнула близько 200 тисяч. 

 Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

 До роковин цієї страшної трагедії  в бібліотеці села Ясень спільно з клубом  проведено історичний репортаж  "Трагедія Бабиного Яру" та оформлено виставку-пам'ять "Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу".

 Детальніше: https://jasenlib.blogspot.com/2025/09/blog-post_30.html

 Напередодні річниці трагедії Бабиного Яру у клубі села Закерничне відбувся захід пам’яті. Учасники переглянули документальні фільми про події 1941 року, дізналися про страшні долі тисяч невинних людей — жертв нацистського терору. Це була трагедія людства на українській землі. Бабин Яр — не забуваймо.